作词 : Єгор Горлов/Анастасія Щоголь/Анастасія Полупан

作曲 : Єгор Горлов/Анастасія Щоголь

Світ жорстокий — скажуть навкруги

Рано чи пізно, ріка змиє береги

Скрізь людей мільйони без облич

(Без облич)

Вони бояться розмови з собою віч-на-віч

(Віч-на-віч)

Але іди, попри усе іди

(Лиш іди)

Скажуть «спинись», або чекай біди

(Чекай біди)

Але іди, і не втрачай мети

(І не втрачай мети)

Ти зможеш, дівчинко, себе знайти

Навіть коли зламана — будеш сильною

А коли налякана — будь сміливою

Навіть коли зламана — будеш сильною

Невідома далина — стане рідною

Навіть коли зламана — будеш сильною

Невідома далина — стане рідною

А пам’ятаєш дні, коли тонула в тиші?

Ворог собі, але ж і свідок ближчий

З кожної тріщини світло росте

Те, що ламає мене — мене ж і веде

(Мене веде)

Хай кажуть всі — не йди

Тобі забракне сил, але ти не ти

(Ти не ти)

Якщо не зможеш

З течії тієї виплисти

(Виплисти)

Тому пливи

З глибин і темряви

(З глибин і темряви)

І що б не було

(Щоб не було)

Долю свою лови

Тому іди, і не втрачай мети

(І не втрачай мети)

Я вже пройшла крізь це, то ж зможеш й ти

Навіть коли зламана — будеш сильною

А коли налякана — будь сміливою

Навіть коли зламана — будеш сильною

Невідома далина — стане рідною

Навіть коли зламана — будеш сильною

А коли налякана — будь сміливою

Навіть коли зламана — будеш сильною

Невідома далина — стане рідною

(Коли зламана, ти не зламана)

Навіть коли зламана — будеш сильною

Невідома далина — стане рідною